Новини. Оголошення

Щорічно 21 вересня,  за рішенням Організації Об’єднаних Націй, відзначається Міжнародний день миру.

Свято заснували в 1981 році на 36-й сесії Генеральної Асамблеї ООН як день відмови від насильства і припинення вогню на всій планеті. Перший Міжнародний день миру був проведений у вересні 1982 року. 7 вересня 2001 року ГА ООН запропонувала розширити його значення, закликавши ворогуючі сторони в усьому світі оголосити щорічний Всесвітній день припинення вогню і відмови від насилля. Починаючи з 2002 року, Міжнародний день миру щорічно відзначається 21 вересня. 

Цього дня ООН пропонує всім країнам і народам припинити воєнні дії. У цей день проводять освітні та громадські суспільні інформаційні акцій з проблем миру.

Однією з невід’ємних акцій Дня миру, починаючи з 1986 року, є символічна Хода Миру, ініціатором якої став індійський філософ-миротворець Шрі Чінмой. Щороку в Міжнародний день миру люди в усьому світі беруть участь у Ході, висловлюючи таким чином власну відданість ідеям миру, об’єднуючись з іншими людьми на різних континентах і в інших країнах, і підтримуючи Організацію Об’єднаних Націй у її зусиллях, спрямованих на досягненні й встановленні миру.

10 вересня – Всесвітній день запобігання самогубствам або Всесвітній день запобігання суїциду  - міжнародна дата, яка відзначається по всій планеті щорічно, починаючи з 2003 року.
Ключова мета цієї міжнародної дати – підвищити обізнаність людей про значення самогубств як глобальної моральної проблеми; поліпшити знання про те, як можна запобігти суїциду; зменшити стигматизацію, пов'язану з самогубцями.
Наш світ далеко не досконалий, і дуже часто на шляху до досягнення наших цілей стоять певні перешкоди. А коли таких перешкод багато, і здається, що подолати їх неможливо, у нас з'являється почуття безпорадності. Тоді здоровий глузд починають перемагати думки, що легше піти з життя, ніж намагатись вирішити проблеми. І це вже є проявом суїцидальної поведінки.
Суїцид (самогубство) - це свідоме позбавлення себе життя. Це один з видів саморуйнівної поведінки, до яких також відносять алкоголізм, тютюнопаління, наркоманію та інше.
Самогубство – табуйована тема, тому дехто боїться говорити про неї з іншими. Але такі розмови не тільки зменшують стигматизацію, а й дозволяють людям звернутися по допомогу, переосмислити свій емоційний стан і поділитися своєю історією. Нам варто говорити про самогубство, і не лише 10 вересня.
Викриття поширених міфів може дозволити поглянути на самогубство під іншим кутом – з точки зору розуміння і співчуття до людини, яка переживає внутрішню боротьбу. Можливо, вони борються з психічним захворюванням, а може, перебувають під екстремальним тиском і не володіють здоровими навичками виживання або навіть банальною підтримкою близьких.
Як суспільство ми не повинні боятися говорити про самогубство, про психічні захворювання або шукати лікування для людини, яка цього потребує. Викорінення стигми починається з розуміння того, чому стаються самогубства, і з пропаганди обізнаності про психічне здоров'я в наших громадах.
Ви маєте зробити все можливе, щоб зберегти людині життя, навіть, якщо вона цього не бажає. Підтримка людини, яка вирішила піти з життя, передбачає певну відповідальність, тому краще звернутись до фахівців – психологів із спеціалізованих служб для молоді.
Не вагайтесь! Зверніться до спеціаліста, який допоможе подолати невпевненість , біль та втому від сучасного життя. Ви зможете знайти в собі сили, щоб подолати «чорні думки».
НАШ СВІТ ВАРТИЙ ТОГО, ЩОБ В НЬОМУ ЖИТИ!

Вступивши на перший курс будь-якого навчального закладу, людина потрапляє в абсолютно нове середовище, в якому потрібно адаптуватися буквально з перших днів навчання. Зазвичай студентські роки – це найяскравіші моменти в житті людини. За ці роки молода людина знаходить свій осередок в суспільстві, визначається зі способом життя, отримує спеціальність, яка стане передумовою для майбутньої роботи. Тому дуже важливо з перших днів навчання вступити в потрібний ритм роботи, а далі відчувати тільки позитивні емоції від прекрасного студентського життя.
Вчитися в навчальному закладі, яке ви вибрали, не так уже й важко, головне – уловити ритм, за яким працює система та не пускати все на самоплив.
Першокурснику завжди важко, тому досвідчені студенти поділилися деяким досвідом виживання:
1. Проведи розвідку. У перші ж дні дізнайся максимум інформації про розташування аудиторій, кафедр, бібліотеки, деканату тощо. Це допоможе тобі швидко орієнтуватись і менше нервувати.
2. Дізнайся розклад. У перший же день, а ще краще напередодні твоїм обов’язком є довідатися розклад. Як кажуть досвідчені спудеї, розклад – це Біблія студента. А опісля ще кориснішим буде у найкоротші терміни вивчити його: коли яка пара і хто проводить. Знатимеш це – і одногрупники до тебе потягнуться.
3. Збери інформацію про викладачів. Після ознайомлення з розкладом слід дізнатися дещо і про викладачів. Це надзвичайно важливо: знати хоча б ПІБ та предмет, який читає той чи інший викладач. Це життєво необхідний мінімум. А ще краще знати про викладачів якнайбільше (звички, хобі, особливості роботи і ставлення до студентів). І потеревенити з одногрупниками буде про що, і особистість викладача стане цікавішою, а найголовніше – допоможе знайти підхід до педагога.
4. Заведи корисні знайомства. Люди – це ресурс. Викладачі дадуть тобі знання. А хто ж поділиться досвідом студентського життя? Тому слід максимально використати оточення: заприятелюй зі старшокурсниками. Вони вже чимало відчули на собі й із задоволенням поділяться інформацією про студентські лайфхаки.
5. Навчись вчитися. Якщо досі цього не зробив. Мета вишу саме в цьому – навчити тебе працювати з інформацією максимально якісно. Інститут не дасть тобі багаж з обмеженими знаннями, він покаже тобі, що межі знанням немає, і що основну їх частину отримуєш ти сам. Викладачі – лише арбітри, модератори, вони направляють тебе в потрібне русло.
6. Розстав пріоритети. У будь-якому виші є профільні предмети, а є предмети для загального розвитку. Оскільки ти прийшов до ВНЗ, отже, хочеш отримати певну спеціальність. Тому визнач для себе важливість кожного предмета і відповідно розподіли свою увагу на них.
7. Став питання. Ціль студента – пізнати світ. Тому якщо чогось не знаєш – запитуй. Забудь про незручність, сором’язливість тощо.Не соромно не знати, соромно – не вчитись.
8. Дізнайся усі плюси студентського квитка. Твій студквиток – це воістину магічний документ. Це знижки на міжміський та міський транспорт, «Дні студента» у кафе, кінотеатрах та розважальних центрах тощо. А якщо тобі замало пільг студквитка, що видав тобі деканат, - погугли про переваги ISIC (International Student Identity Card), це в рази більше можливостей.
9. Насолоджуйся студентством. Подорожуй, гуляй, знайомся із новими людьми, розважайся і вчись – і цей час, поки ти носиш звання студента, стане золотою добою твого життя.
10. Будь активним. Або стань таким. Завжди і всюди. У твоїх венах тече не кров, у них тече молодість. Тому будь активним на лекціях, семінарах. Бери участь у студентському житті: усі події, що стаються у ВНЗ, заслуговують на увагу.

P.S. Пиши усе та не хропи на лекціях!

Бажаю, щоб у кожного з вас були ті справжні друзі, які стоятимуть за вас попри все, підтримають у скрутну хвилину і завжди порадіють за ваші успіхи.

1 квітня - День сміху!

Маловідомі факти про сміх

- До 3-місячного віку діти не уміють сміятися.

- На 40% частіше страждають від сердечних захворювань похмурі люди в порівнянні з весельчаками.

-10-15 хвилин сміху можуть спалити кількість калорій, еквівалентну плитці шоколаду середнього розміру.

-100 км/год – з такою швидкістю повітря виривається з легенів під час сміху.

-17 хвилин сміху в добу подовжують життя на один рік.

- Існує рослина, яку називають квіткою сміху. Вона викликає безпричинний сміх на півгодини.

- 300 раз на день сміється в середньому дитя у віці 6 років.

- Дорослі ж посміхаються і сміються в середньому 15 разів за добу.

- Людина може сміятися максимум годину безперервно.

Сміх заразний

Результати сканування мозку також показують, що сміх є заразним. Навіть під час сканування, тобто у ситуації не надто веселій, видно, що мозок реагує на чужий сміх – а саме, готує м’язи обличчя до того, щоб сміятися.

І чим більше хтось схильний "заражатися" сміхом, тим краще вони вміють відрізняти вимушений сміх від невимушеного.

Це дозволяє припустити, що відповідь сміхом на сміх – це не просто поширення "інфекції", а спроба зрозуміти значення сміху.

- Роберт Провайн, психолог з Університету Меріленду, виявив, що ми найбільше сміємось тоді, коли спілкуємось з друзями.

Ймовірність сміху підвищується у 30 разів, коли ми не одні.

- 17 лицьових м’язів потрібно задіювати людині, щоб посміхнутися, а щоб спохмурніти – 43.

-$4000 отримує американець Тодд Гордон за одну посмішку в рекламному ролику.

- У 1,5 раз більше чайових отримують офіціанти, які постійно посміхаються клієнтам.

-Самі усмішливі люди живуть в Бразилії і на Кубі. Найпохмуріші – в Скандинавських країнах.

- Щури, примати, кішки та собаки вміють сміятися)

А ще сміх підвищує творчі здібності та вміння вирішувати різні проблеми.

Сміх сприяє виробленню ендорфіну, гормону, який відповідає не тільоки за відчуття щастя, а й знімає біль.

Отже, сміх має фізичну, розумову та соціальну сили. Все це допомагає людині зменшувати стрес та збільшувати відчуття позитивних емоцій.

P.S. Посміхніться першому дню квітня, собі й ближньому)