ТОП-5 пізнавальних книг про Великдень

ТОП-5 пізнавальних книг про Великдень

      Незабаром – одне з найбільших християнських свят – Великдень. Свято добра, віри надії та любові. Усього того, чого нам усім так не вистачає…

      Підготуватися до Великодня в українських традиціях, нічого не забути і все встигнути вчасно, вам допоможе наш огляд тематичних книжок. З цими путівниками-порадниками ви запросто знатимете усі головні обряди на Свято Воскресіння Христового, сплануєте святкове меню з обов’язковими стравами, пограєте у родинному колі у Великодні ігри та забави, вивчите обрядові пісні та вірші, а ще дізнаєтеся більше про писанкарство і зробите перші кроки у цьому сакральному мистецтві українців.

      Святкування найбільшого християнського свята Великодня має в Україні надзвичайно багату історію із своєрідними традиціями та обрядами.

      Як готуватись до свята, що класти у кошик, з яким підете до церкви і які богослужіння там проходитимуть, які традиції збереглися від наших предків, які приготування ще можна робити за день до Великодня та як люди вітали один одного в цей день?

      Відповіді на всі ці питання ви знайдете в пізнавальних книгах про Великдень, які написані не "сухою" історичною мовою, а матеріал поданий зрозуміло, цікаво та інформативно.

      Ми зробили підбірку ТОП-5 пізнавальних книг про Великдень.

      «Великодній кошик. Обряди і страви великодніх свят» Ольга Вербенець, Віра Манько

      Святкування Великодня — найбільшого християнського свята — має в Україні надзвичайно багату та своєрідну традицію. Особливого значення набуває у свята стіл, бо їжа часто є обрядовим атрибутом свята. А який Великдень без кошика зі свяченим! Його, звісно ж, а також інші смаколики готують у передвеликодній період. Як і купу інших знакових речей: писанок, вишитого одягу, прикрас для хати тощо, бо усе має тішити око, вухо, смак людини і творити отой неповторний дух Празника празників.  І тут першим помічником, окрім, звичайно, наших бабусь, стане ця книжка. Вона поділитися з читачем секретами приготування обрядових великодніх страв, що виробилися впродовж століть. Крок за кроком розкаже про певну культуру харчування в цей час, звичаї, яких дотримувалися наші предки-хлібороби. З неї ви дізнаєтеся про головні атрибути Великодня, як їх виготовляли. Вона занурить його в атмосферу свята, у барвисту каруселю життя. Святкуючи по-українськи, ми продовжуємо життя унікальної автентичної культури, носіями якої всі ми потенційно є, бо Український Великдень житиме тільки з нами і завдяки нам. Книжка стане у пригоді не лише молодим та зеленим, досвідчені господині теж знайдуть в ній чимало цікавих родзинок й инших варіянтів знаних їм рецептів. Вона з успіхом може бути візитною карткою української культури.

      Крім того, книга стане у пригоді не лише молодим, а й досвідченим господиням, які знайдуть в ній чимало цікавих родзинок та рецептів.

 

      «Великдень. Звичаї, обряди, страви» Ярослава Музиченко      Видання допоможе підготуватися до Великодня і розповість про його релігійний сенс, символіку, українські звичаї та обряди, пов’язані з Великоднім циклом, який починається від початку Великого посту і продовжується аж до Трійці.

      Ця книга допоможе вам дізнатись, як традиційно в Україні готувалися до Великого посту і як саме постили; які особливості великопосних та Пасхальних богослужень.

      Крім того, ви зможете навчитися великодніх пісень, веснянок та віршів.

      «Українська народна писанка» Віра Манько

Віра Манько - львів'янка. Писанкарством займається з 1986 року, активно популяризуючи писання автентичних народних писанок. В цій книзі авторка загострює увагу на функціональності писанки й особливо на символічності її орнаменту - незнищенного знакового коду нації та пралюдства, що становить надзвичайну цінність для науки й культури, а тому потребує певної "консервації".Віра Манько - львів'янка. Писанкарством займається з 1986 року, активно популяризуючи писання автентичних народних писанок. В цій книзі авторка загострює увагу на функціональності писанки й особливо на символічності її орнаменту - незнищенного знакового коду нації та пралюдства, що становить надзвичайну цінність для науки й культури, а тому потребує певної "консервації".

      Книга про писанки багатогранна і цікава. Вона відкриває читачеві великий і самобутній пласт української культури та мистецтва писання писанок, яке ми ледь не втратили у радянські часи.

      Це друге доповнене видання, в якому подано оновлені таблиці, що вміщують близько 1500 кольорових світлин писанок, відтворених за взірцями ХІХ – кінця ХХ ст., що взяті з фондів музеїв та приватних колекцій.

      Крім того, в книзі розказані легенди і значення символів, що зображені на писанках.

       «Що клад емо до великоднього кошика»      Книга розповідає змістовно та вичерпно про те, що має бути у великодньому кошику, з яким ви підете до церкви зустрічати велике і радісне свято Воскресіння Божого Сина. Також є застереження про те, чого в корзину касти не можна.

      Християнська символіка пасхальної їжі в українській традиції

      Благословляння їжі на свято Пасхи бере свій початок ще у Старому Завіті. Київська Церква, ґрунтуючись та текстах Євангелія та вченнях Отців Церкви, ухвалила певний список продуктів, які повинні бути на святковому столі.

      Слово “пасха” означає “перехід”. Христове воскресіння – це перехід від смерті до життя, звільнення нас від тягаря гріхів. Ще одне значення цього слова – перехід єврейського народу від рабства до свободи. Саме тому свято Пасхи є синонімом до Воскресіння.

      Оскільки у Старому Завіті трапеза, котру споживали на пам’ять про перехід, складалася із визначених символічних страв, то і пасхальна їжа теж вибрана із певним символізмом та є освяченою на знак нашої непохитної віри у Христа та Його Воскресіння. Під час Великого посту люди взагалі не споживали м’ясних та молочних продуктів, тож після закінчення посту вперше їли освячене, щоби достойно увійти в період Загальниці – від неділі Пасхи до Томиної неділі.

      Подана символіка страв має радше ознайомчий та культурологічний характер і допомагає мирянам краще зрозуміти значення кожного складника великоднього кошика.

      Паска – найважливіша з усіх великодніх страв.

      Це хліб, що символізує Христа та Його Воскресіння.

      Хліб-паска носить таке ж ім’я, як і свято – Пасха. Прикрашену заплетеними колосками та хрестом посередині, що нагадує Євхаристійний хліб, її дбайливо готують на честь Христового Воскресіння.

На Великодньому столі паска посідає центральне місце, її кладуть на невеличку серветку, котра символізує покривало на вівтарі. До кінця Світлого тижня паска залишається духмяною та чудово смакує.

      Інші пасхальні страви:

      Масло та сир – молочні продукти, котрі є дарами природи і до їхнього створення людина не докладала особливих зусиль. Як мати годує свою дитину молоком, так сир і масло є символами жертовності та ніжності Бога. Але, щоб втішатися Божою ласкою, нам потрібно її просити, ми повинні відчувати потребу в ній. Сир та масло також нагадують нам про благословення багатством, яким маємо ділитися з ближніми.

      Яйце – символізує незалежність та неповторність кожної людської особи. Як із його замкненого простору народжується життя, так і з материної утроби виходить людська істота. Це нагадування нам про те, що лише Бог може дарувати життя.

      На пасхальному столі повинно бути одне круто зварене почищене яйце. Його кладуть окремо, а потім ділять поміж членами родини, обдаровуючи їх поцілунком – звичай христосування. Також на стіл кладуть зварені, пофарбовані в усі кольори веселки, яйця (крашанки), якими так люблять бавитися діти, стукаючись ними чи шукаючи їх у схованках.

      Писанки – це сирі яйця, покриті кольоровими геометричними або рослинними орнаментами, що означають життя, добробут та достаток. Ці крихкі яйця перетворюються у прекрасну та унікальну сутність – писанку. Писанки – це гімн кольору та декору, данина природи, найкращий подарунок, яким можна ділитися з друзями. Сягаючи корінням у дохристиянську Київську Русь, вони чудово адаптувалися в християнстві та назавжди стали частиною великодніх святкувань.

      Шинка та ковбаса – символізують вгодоване теля, котре батько зарізав на честь повернення свого блудного сина – неслухняної дитини, котра ховається і в кожному з нас. Це розкаяння змусило сина навернутися до Бога та викликало велику радість довгожданої зустрічі з батьком.

      Крім того, дбайливі господині знайдуть ще й рецепти смачних страв, без яких неможливо уявити великодній стіл.

      Альбом «Мистецтво писанкарства» укладений київською писанкаркою Оксаною Білоус, заслуженим майстром народної творчости України, членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

      Розкриває секрети писанкратства, навчає, як виготовити крашанки, крапанки, писанки, різьблення, декорування, хатні обереги      Із глибин тисячоліть пронесли теплі й мудрі руки жінки маленьке диво – писанку. Пташине яйце, що є символом життя, на очах перетворюється в оберіг, знаки якого молитовно звертаються до Творця, укріплюють добрі сили й відвертають лихі. Писанка – це вічна оповідь про сотворення життя. З’являлися та зникали народи, виростали та руйнувалися міста, розквітали та занепадали культури, а писанка живе, щорічно відроджуючись, як птах Фенікс, у ритмі сонячних свят, розповідаючи нащадкам про вічність, таїну життя, смерті та воскресіння.

Радість з неба нам являє,

Паска красна нас вітає,

Бог дав радість нам з небес –

Христос воскрес!Христос воскрес!