Річниця Голодомору в Україні 1932—1933р.р.

            1932 – 1933 рр.: погляд з вічності  часу

три колоски, три колоски…

Над білим янголом скорботи –

незгасний духу смолоскип.

(Олександр Кавуненко)

 

Голодомор 1932-1933 років – одна з найтрагічніших сторінок минулого України. Нинішнє покоління має глибоко усвідомити масштаби пережитого лихоліття, зробити все для збереження пам’яті про загиблих. Ще зовсім недавно навіть згадувати про ці події не можна було. В Україні вперше голод 1932-1933 рр. почали визнавати лише з 1988 року. Тоді ж письменник Олекса Мусієнко вжив і саме слово «Голодомор», яке швидко стало загальноприйнятим в українській публіцистиці, а з неї перейшло і до науково-історичної літератури. 

Вшановуючи нетлінну пам’ять численних і праведних жертв голодомору в Україні, 21 листопада 2014 року бібліотекою коледжу було проведено лекцію-перегляд літератури «1932 – 1933 рр.: погляд з вічності часу», де студенти ознайомилися з матеріалами про голодомор, які  наявні в бібліотеці.

«Найбільше враження справила книга «Кара без вини» А.Д. Гудими», - стверджує студентка групи В-42 Баб’юк Сніжана. Автор книги –  білоцерківський поет, прозаїк, публіцист, член НСПУ, почесний громадянин м.Біла Церква, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Білоцерківського НАУ за віком своїм не пережив стрхіття голодомору, але з рідкісним талантом створив редьєфну картину нашої національної біди. У романі описано голодомор у невеликому селі – одному серед тисяч інших. Але книжка ця відображає страждання, які пережила нація. За висвітлення трагедії голодомору 1932-33 рр. у 2007 р. автор нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

Голодомор в Україні – це явище, про яке ми не можемо і не сміємо забувати і мовчати. Мертві вже не можуть нічого розповісти про муки голодної смерті. Тому обов’язок кожного з нас – сказати правду про ті події за них, передати цю страшну правду наступним поколінням.