Профілактика емоційного вигорання викладачів

Термін «burnout» - «вигорання»,  запропонував  Г.Фрейденбергер  в 1974 році для опису деморалізації, розчарування і крайньої втоми, які  спостерігаються у фахівців, які  працюють в системі професій  «людина -людина».

Численні дослідження показують, що педагогічна професія - одна з тих, яка  великою  мірою схильна  до  «емоційного вигорання».  Це пов'язано з тим, що професійна  праця педагога  пов’язана з  високою  емоційністю.  Синдром емоційного вигорання (СЕВ) є свого роду відповіддю на хронічне еоційне напруження,  яке виникає  від тісної  взаємодії з людьми.

Визначають  три основні стадії синдрому професійного вигорання педагога

- На першій початковій стадії у педагога спостерігаються окремі збої на рівні виконання функцій, довільної поведінки: забування  окремих  моментів. Через  побоювання помилитися, це супроводжується підвищеним контролем  і  багаторазової  перевіркою  виконання  робочих  дій на тлі відчуття нервово - психічної напруженості.

- На другій стадії спостерігається  зниження інтересу до роботи,  потреби  в спілкуванні (в тому числі, і вдома, з друзями):  «не хочеться нікого бачити», «в четвер відчуття, що вже п'ятниця»,  «тиждень триває нескінченно», наростання апатії до кінця тижня, поява стійких соматичних симптомів (немає сил, енергії;  головні болі по вечорах;  «глибокий  сон без сновидінь» , збільшення числа простудних захворювань);  підвищена дратівливість.

- Третя стадія - власне особистісне вигоряння. Характерна повна втрата інтересу до роботи і життя  взагалі,  емоційна  байдужість, небажання  бачити людей і спілкуватися з ними, відчуття постійної відсутності сил. Особливо небезпечно вигоряння на початку свого розвитку в професії, так як «вигораючий»  педагог,  як правило,  не усвідомлює його симптоми  і зміни в цей період легше помітити з боку.

Рекомендації:

Фіізіологчний рівень регуляції психофізичного стану (вплив на фізичне тіло):

- достатньо тривалий і якісний сон (важливо провітрювати приміщення перед сном, дотримуватися режиму сна: засипати і прокидатись в один і той самий час)

- збалансоване, насичене вітамінами і мінералами харчування (особливо протистресовими вважаються мінерал магній і вітамін Е, який міститься у кукурудзі, моркві, ожині, горіхах, зернах соняшника, сої (до речі, плитка темного шоколаду швидко покращить ваш настрій))

- достатнє фізичне навантаження, заняття спортом, ранкова гімнастика

- танці (танцювальні рухи під ритмічну музику сприяють звільненню від негативних емоцій, так само, як і будь-яка хатня робота)

- фітотерапія, гомеопатія (сприяє заспокоєнню чай з м'яти, настоянка з кореню валеріани; підвищує життєвий тонус настоянка елеутерококу, женьшеню, родіоли рожевої)

- масаж (допоможе як класичний масаж, так і масаж біологічно активних точок на руках і ногах людини; корисно просто походити босоніж по землі, або по насипаним у коробку камінчикам)

- терапія кольором (зелений та синій колір допомагають заспокоїтись, червоний та жовтий надають енергію і бадьорість)

- ароматерапія (запахи апельсину, бергамоту діють на нервову систему збуджуючи, з'являється відчуття приливу сил; запахи лаванди, анісу, шавлії діють заспокійливо, допомагають зняти нервове напруження)

- дихальні вправи (заспокійливе з подовженим видихом дихання зменшує надлишкове збудження і нервове напруження; мобілізуюче дихання з збільшеним вдихом допомагає подолати в'ялість, сонливість)

- баня і водні процедури (контрастний душ перед сном допоможе зняти втому дня, а зранку додасть бадьорості; взагалі, вода чудово змиває будь-який негатив)

Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану (вплив на емоційний стан):

- гумор (сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові; у відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості; гумор чудово «перезаряджає» негатив)

- музика (найкраще сприяє гармонізації психоемоційного стану прослуховування класичної музики, хоча у малих дозах рок теж буває корисним, він допомагає вивільнитись від негативних емоцій)

- спілкування з сім’єю, друзями

- заняття улюбленою справою, хобі (комп’ютер, книжки, фільми, в’язання, садівництво, рибальство, туризм… )

- спілкування з природою (природа завжди дає людині відчуття приливу сил, відновлення енергії)

- спілкування з тваринами

- медитації, візуалізації (існують цілеспрямовані, задані на певну тему візуалізації – уявно побувати у квітучому саду, відвідати улюблений куточок природи і т.д.)

Якщо ж користуватися настановою «Не можеш робити те, що любиш, – навчись любити те, що робиш», то ніяке професійне вигорання нам не загрожуватиме.